1. Почати різко та голосно дихати під час сну, з характерним хрипким звуком, що виникає через вібрацію м’якого піднебіння та язичка.
2. (переносно) Почати видавати різкий, хрипкий звук, схожий на хропіння (про механізми, прилади тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Почати різко та голосно дихати під час сну, з характерним хрипким звуком, що виникає через вібрацію м’якого піднебіння та язичка.
2. (переносно) Почати видавати різкий, хрипкий звук, схожий на хропіння (про механізми, прилади тощо).
Приклад 1:
Не встіг він гаразд захропти, як раптово зірвався на ноги й тихо пробуркотів: — Сволоч, сволоч я, хіба можна так довго спати!.. Потім він підійшов до паротяга, вперся лобом у тендер і так мрійливо постояв з хвилину, поки не вилив усю гіркоту життя на паротягове колесо.
— Тютюнник Григорій, “Вир”