Словник Української Мови
Буква
1. Який зайшов, завітав кудись на короткий час, перебуває десь проїздом або випадково; приїжджий, прихожий, завітальний.
2. Який прибув з іншої місцевості, країни; приїжджий, чужий, не місцевий.
3. Перен. Випадковий, сторонній, не постійний (про явища, почуття тощо).
Приклад 1:
Захожий люд селився окремими племенами чи родовими групами, започаткувавши ізольовані вогнища культури: Сабейське, Ка- табанське, Хадрамаутське та Маїнсське. Впродовж тривалого часу в Південній Аравії співіснували щонайменше чотири особливі семітські мови.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”