Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням захоронити; поміщення тіла померлого в могилу, гробницю або інше спеціально відведене місце.
2. Місце, де поховано тіло померлого; могила, гробниця.
3. Приховання, закопування чого-небудь у землю з метою збереження або схову.
4. Місце, де щось заховано, закопано (наприклад, схованка зброї, скарб тощо).
Приклад 1:
Так, в муніципалітетах Фінляндії існує особлива ієрархія сортування відходів та цикли їх переробки: перший цикл – профілактика, другий – утилізація, третій – використання енергії, що отримується в процесі переробки відходів, четвертий – їх безпечне захоронення. Щодо України, то в нас поки що переважає звичайне вивезення відходів з міст до сміттєзвалищ, площа яких біля всіх великих і не дуже міст країни невпинно зростає ( наприклад, біля Вінниці – 27 га, Ужгорода – 10 га тощо).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”