1. Те, що викликає сильний інтерес, захоплення або емоційне сприйняття; дуже цікаве, захопливе.
2. Те, що повністю заволодіває увагою, думками або почуттями.
захоплююче
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І він оповідав про машину — оповідав про неї, як про живу істоту, — любовно й з великим пієтетом, називаючи всі її шрубики й ґвинтикй, про її хороби й примхи, про й життя — так, про життя, цікаве й захоплююче, починаючи від лабораторії (від народження) й до трагічної аварії (до смерті). Безодня любові в цій людині до матеріальних, неодухотворених речей дивувала Андрія.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикметник () |