Словник Української Мови
Буква
1. Різко переривати дихання через потрапляння рідини в дихальні шляхи, відчувати спазми в горлі під час пиття або плавання.
2. Не мати можливості говорити через сильне хвилювання, плач, кашель тощо, коли голос переривається або зникає.
3. Працювати з перебоями, зупинками через надмірне навантаження або технічну несправність (про механізми, двигуни).
4. Бути переповненим чимось у надлишку, не встигати щось сприймати або обробляти через велику кількість (про почуття, інформацію).
Приклад 1:
Цуцу Мавропуле, розхристаний животань з головою казкового велетня і зубами людожера, вогнековтач і невизна ний академік, раптом почав захлинатися власною мовою, слова полізли назад у його розверзлу пельку, якась незнана сила здавила йому горло, він побагрянів і зсудомився, і хтось інший, цілком іншим голосом, писклявим та скреготливим, заговорив з нього, з його черева: — Слухайте мене всі! Я — дух Бахафу і мені двадцять дві з половиною тисячі років.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”