Словник Української Мови
Буква
1. Який зав’яв, зів’яв, зів’ялий; почав гнити (про рослини, їх частини).
2. Який став млявим, ослаб, знесилився; змарнілий, знесилений (про людину, тварину).
3. Переносно: який втратив силу, енергію, інтенсивність; завмерлий, застиглий (про явища, процеси, діяльність тощо).
Приклад 1:
Коли в одного, що випадково наївся вареників, стався заворот кишок, він сказав перехристившись, перед тим як померти: «Слава Богу, хоч помираю, наївшись!» І в ці непевні, сповнені одчаю часи Арсен Петрович, захлялий, схудлий, голодний, як і всі, похитуючись од утоми й виснаження, раз-у-раз спиняючись, тягнув з напругою за собою візка, навантаженого картинами, меблями, книгами й рукописами. Він звозив до Музею речі з приватних збірок, колекції й мотлох, покинене майно, усе, що траплялось під руку і що могло згодом цінність експонату або придатись лише до смітника.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”