захлопка

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на предка, який займався певним ремеслом або мав характерну рису поведінки, пов’язану з дією “захлопати” (швидко закрити).

2. У технічній та побутовій термінології — деталь, клапан або засувка, призначена для швидкого закриття отвору, перекриття потоку рідини, газу тощо шляхом повороту або опускання (наприклад, захлопка в трубопроводі, димарі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |