1. Застаріла назва для захисника, оборонця, того, хто захищає когось або щось (від дієслова “захолонути” в старому значенні “захистити, заступити”).
2. У давньому праві — поручитель, гарант, особа, яка брала на себе відповідальність за виконання зобов’язань іншою особою (наприклад, за виплату боргу, з’явлення до суду).