захланник

[zɑxlɑnnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Застаріла назва для захисника, оборонця, того, хто захищає когось або щось (від дієслова “захолонути” в старому значенні “захистити, заступити”).

  2. У давньому праві — поручитель, гарант, особа, яка брала на себе відповідальність за виконання зобов’язань іншою особою (наприклад, за виплату боргу, з’явлення до суду).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. захланник, р. захланника, д. захланникові, з. захланника, о. захланником, м. захланникові, к. захланнику

Більше записів