західник

Значення

1. Прибічник західноєвропейського шляху культурного та політичного розвитку, представник напряму в українській та інших слов’янських інтелектуальних традиціях XIX–XX століть, що орієнтувався на цінності та політичні моделі Західної Європи (протилежність “східникам” або “слов’янофілам”).

2. У конкретно-історичному контексті: представник течії в українській громадській думці (особливо серед галицької інтелігенції другої половини XIX століття), який виступав за політичну орієнтацію на західноєвропейські держави, культурну інтеграцію з Європою та розвиток на засадах лібералізму.

Правопис та відмінювання