закарлючений

1. (Про лінію, контур) Такий, що має багато вигинів, звивин, закрутів; звивистий, зігнастий.

2. (Перен., розм.) Надто складний, заплутаний, мудрений (про думку, текст тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |