1. Зберігати, фіксувати щось у пам’яті, запам’ятовувати надовго.
2. (переносно) Власними діями, вчинками залишати помітний слід у чомусь, втілювати щось у конкретній справі.
Словник Української Мови
Буква
1. Зберігати, фіксувати щось у пам’яті, запам’ятовувати надовго.
2. (переносно) Власними діями, вчинками залишати помітний слід у чомусь, втілювати щось у конкретній справі.
Приклад 1:
Відображення виявляється у здатності кожного об’єкта дійсності закарбовувати зовнішні впливи у відповідності з ха- рактером впливу і формою існування матерії. Один і той же вплив за- лишає різний слід на різних об’єктах, залежно від якостей останніх (ніж розрізає хліб, а на сталевій поверхні залишає лише подряпину).
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”