заіржати

1. Почати іржати (про коня або іншу тварину, що видає схожий звук).

2. Перен. Розпочати голосно, різко або негармонійно сміятися, видавати звуки, схожі на іржання.

3. Перен. Про механізми, металеві предмети тощо: почати видавати скрипучі, різкі звуки, подібні до іржання, через відсутність мастила, іржу або зношеність.

Приклади вживання

Приклад 1:
Заіржати Куріпочка заіржав, та голосу в нього не вийшло, а вийшло щось на зразок здох-здох, і Петро його не почув. Петро похитувався над динями і не міг допетрати, де він… Сипахи десь пощезали.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: дієслово () |