Словник Української Мови
Буква
1. Згинати, підгинати кінці чи краї чогось; відгинати, закручувати.
2. Розм. Перевищувати в чомусь, заходити за певну межу, надмірно щось робити (зазвичай у фразеологізмах, наприклад, “загинати палку”).
3. Діал. Завертати, повертати кудись (наприклад, про дорогу).
Приклад 1:
Коли було озьметься за танцi, так i не кажи, що годi: перетанцює яку хоч музику; коли ж пiдвернеться до дiвчат, то вже нi на кого бiльш i не дивляться, тiльки на нього i його одного слухають, а на опрочих плюють; коли ж пiдсяде до старiших та стане загинати їм свої балянтраси, так усi, i старi i молодi, сидять та, пороззявлявши роти, слухають хоч до пiзньої ночi. Такий-то був наш Василь до сього часу.
— Самчук Улас, “Марія”