1. Який набув густої, в’язкої консистенції; що згус, став густішим.
2. (перен.) Який став менш рухливим, активним; застійний.
загусклий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який набув густої, в’язкої консистенції; що згус, став густішим.
2. (перен.) Який став менш рухливим, активним; застійний.
Відсутні