загупотіти

[zɑɦupotitɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Почати гупотіти, тобто видавати низькі, глухі, урчачі звуки, наче від падіння важких предметів або віддаленої канонади.

  2. Розпочати швидку, невиразну, приглушену розмову; загомоніти, загудіти (про людей).

  3. Розпочати видавати однорідний гул, шум (про природні явища, предмети, техніку тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я загупочу, ти загупотиш, він загупотить, ми загупотимо, ви загупотите, вони загупотять

Більше записів