Значення
-
Той, хто загубив щось або когось; людина, яка зазнала втрати.
-
У фольклорі та літературі: персонаж, який через певні обставини (часто магічні) втратив щось дуже важливе (наприклад, пам’ять, дорогу, кохану людину) і мусить пройти випробування, щоб знайти втрачене.
-
Рідко вживане позначення людини, яка легко губить речі; неохайна людина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. загубник, р. загубника, д. загубникові, з. загубник, о. загубником, м. загубникові, к. загубнику