Словник Української Мови
Буква
1. За допомогою грабель або подібного знаряддя зібрати, насунути щось сипуче (сіно, листя, горох тощо) в одну купу або до певного місця.
2. Руками або лапами швидко зібрати, притягнути до себе щось сипуче або розсипане.
3. Перен., розм. Швидко і жадібно захопити, забрати собі (часто про гроші, майно).
Приклад 1:
— ласкаво спитав секретар.— Ні, немає… ще не кінчив, — відповів Степан, що такого допиту не передбачав і терпів його, як тортури.А з другого боку, й справді, — не міг же він загребти гроші в кишеню й податись! Це було б зовсім непристойно.Потім секретар познайомив його з молодиками, що сиділи на канапі й дійсно всі були письменниками, крім одного, що був тільки кур’єром, але зовні від них нічим не різнився.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”