Значення
-
Займати когось розмовою, відволікати бесідою від чогось, щоб він не помітив чогось або не звернув уваги на щось.
-
Зачаровувати, накладати замовляння (заговори) на когось або щось; замовляти.
-
Розмовляючи, намагатися переконати когось у чомусь, умовляти, улещувати словами.
-
Запаморочувати комусь голову балачками, обманювати хвастливими або пустими обіцянками.
-
Розпочинати говорити, заводити розмову (про щось), торкатися якоїсь теми в бесіді.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я заговорюю, ти заговорюєш, він заговорює, ми заговорюємо, ви заговорюєте, вони заговорюють