Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є загостреним; наявність гострих рис, кінців або виразно виражених характеристик.
Переносно: інтенсивність, виразність, чіткість прояву якоїсь якості, ознаки або явища (наприклад, загостреність конфлікту, загостреність почуттів).
У медицині: фаза розвитку хвороби, коли симптоми стають найбільш вираженими або посилюються (період загострення).
Приклад 1:
Акцентуація – це надмірне виявлення, загостреність ок- ремих рис характеру. Виникають на грунті природжених особливостей нервової системи при наявності несприятливих соціальних умов, при поглибленні акцентуацій вони переходять у патологічні розлади.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”