загорожа

1. Те саме, що загорода — огорожа, паркан, тин, конструкція, що відокремлює або захищає ділянку землі, територію.

2. (у переносному значенні) Те, що служить перешкодою, завадою, обмеженням у чомусь.

Приклади вживання

Приклад 1:
«Світ — це загорожа для дурнів і балаган пороків», як співає наш Пал інгеній2. Тому найправильнішим я вважаю здобувати друзів мертвих, тобто священні книги.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |