1. Почати гомоніти, зашуміти від голосної розмови, криків, галасу.
2. Перен. Розпочати активне обговорення, заговорити багато і одночасно (про людей).
3. Розм. Заговорити, почати говорити (про одну особу).
загомоніти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А козацьке подвір’я було не вкупі з монастирем; бо мирянам здумається гримнути іноді й лишній раз кубком або загомоніти буйними речами; так щоб не вводили братії в іскушеніє, стояв на одшибі про такий случай хуторець. Туди Сомко повів своїх гостей.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: дієслово () |