1. Який має на собі вуздечку, упряж; прив’язаний за допомогою вуздечки.
2. Переносно: підкорений, примушений до послуху; той, чию волю, активність або свободу обмежено.
загнузданий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І знову буланий під гетьманом важко ставить на дорогу великі копита, кінь — смирний, тихий, це Олелько підібрав такого гетьману, під ним же самим не кінь, а вороний загнузданий чорт, злий, як гад, так і норовить куснути за ногу. Під’їжджають дозорці від Шереметьєва, довідатись, чи тут усе гаразд.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикметник () |