загарливо

1. (про дію, вчинок) Так, що виражає загарливість, прагнення заволодіти кимось, чимось; захватницьки.

2. (про погляд, поведінку) Так, що виражає сильне бажання, пристрасть; пожадливо, похітливо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Між призабулих буднів той забуток, огарок той загарливо ловлю, і видасться супроти смутку вутлим наш прошумілий швидко шлюб. Не зміниться ніщо віднині і навіки — тобою пахне стиглість і така ж на смак.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: прислівник () |