1. Властивість або стан того, що визнається, схвалюється або використовується переважною більшістю у певному середовищі, суспільстві або професійній спільноті; консенсус щодо певних норм, правил, понять або практик.
2. У лексикографії та термінології — критерій або характеристика слова, вислову чи терміна, що означає його широке вживання, розповсюдженість і визнання мовною спільнотою як нормативного або стандартного.