Значення
-
Властивість або стан того, що визнається, схвалюється або використовується переважною більшістю у певному середовищі, суспільстві або професійній спільноті; консенсус щодо певних норм, правил, понять або практик.
-
У лексикографії та термінології — критерій або характеристика слова, вислову чи терміна, що означає його широке вживання, розповсюдженість і визнання мовною спільнотою як нормативного або стандартного.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. загальноприйнятність, р. загальноприйнятності, д. загальноприйнятності, з. загальноприйнятність, о. загальноприйнятністю, м. загальноприйнятності, к. загальноприйнятносте