Властивість або стан, коли щось (явище, звичка, предмет тощо) є широко розповсюдженим, вживаним або відомим серед значної кількості людей або на великій території.
загальнопоширеність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан, коли щось (явище, звичка, предмет тощо) є широко розповсюдженим, вживаним або відомим серед значної кількості людей або на великій території.
Відсутні