Властивість або стан, коли щось (мова, культура, традиція, звичай тощо) є спільним, притаманним усьому народові, усім його представникам; поширеність у всьому народі.
У лінгвістиці — одна з основних ознак літературної мови, що полягає в її загальному вживанні та розумінні всіма носіями даної мови на всій території її поширення.