Значення
-
Властивість або стан, коли щось (мова, культура, традиція, звичай тощо) є спільним, притаманним усьому народові, усім його представникам; поширеність у всьому народі.
-
У лінгвістиці — одна з основних ознак літературної мови, що полягає в її загальному вживанні та розумінні всіма носіями даної мови на всій території її поширення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. загальнонародність, р. загальнонародності, д. загальнонародності, з. загальнонародність, о. загальнонародністю, м. загальнонародності, к. загальнонародносте