Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є доступним для всіх без винятку, не має обмежень у користуванні або відвідуванні.
У сфері інформації та знань: відкритість інформаційних ресурсів, даних або знань для широкого кола осіб, часто забезпечена законодавчо або технологічно.
У соціальному та суспільному контексті: принцип, за яким соціальні блага, послуги, установи або культурні цінності надаються всім членам суспільства на рівних умовах.
Приклад 1:
Без діла вони не сиділи, бо через загальнодоступність законів та формальну відповідальність судів за правильність винесених вироків вавилонці приохотилися до сутяжництва, особливо у справах продажу та оренди майна. В державі вже склалося процесуальне право, яке вимагало від суддів не обмежуватися вислуховуванням свідків, а проводити розслідування у справі.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”