Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що був загаданий (у 1 знач.), призначений для здійснення, досягнення кимось або чимось; намічений, запланований.
2. У міфології, фольклорі та езотеричних уявленнях: такий, на який накладено замовляння, магічні чари; зачарований, заклятий.
3. Рідк. Такий, що містить у собі загадку; загадковий, незрозумілий.
Приклад 1:
І в чудному стані захоплення й туги, відмовляючись мислити й знати, забуваючи про вчора і завтра, хлопець полинув безкраєю мрією, де не було нічого здійсненного, навіть можливого, де образи блідли в міру згасання перетлілих жаринок.Покинувши коло груби шитво, він стомлено ліг, повний скорботи і спраги.Другого дня Степан вирішив одвідати лекторське бюро, щоб дістати ще гурток десь в установі, бо одержаних за оповідання грошей йому зовсім не вистачило на загаданий план. Однаково він мав гулящий час, який відповідніше було б повернути на зміцнення спілки між містом та селом у державному й особистому розумінні.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”