Значення
-
Процес надання ґрунтовних, переконливих доказів, аргументів або обґрунтувань для підтвердження істинності, доцільності або обґрунтованості чогось; обґрунтування.
-
Результат такого процесу; сукупність фактів, логічних доводів або наукових положень, що слугують підставою, підтвердженням для теорії, гіпотези, рішення тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заґрунтовування, р. заґрунтовування, д. заґрунтовуванню, з. заґрунтовування, о. заґрунтовуванням, м. заґрунтовуванні, к. заґрунтовування