зафурчати

[zɑfurt͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Почати фурчати, видавати низькі гучні звуки, схожі на кошаче урчання (про механізми, прилади тощо).

  2. Почати говорити сердито, буркливо, з невдоволенням; забурчати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зафурчати, р. зафурчатів, д. зафурчатам, з. зафурчати, о. зафурчатами, м. зафурчатах, к. зафурчати

Більше записів