зафіксований
[zɑfiksoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що закріплений, затверджений або встановлений у певному стані, положенні чи формі; стабільний, незмінний.
-
Такий, що офіційно зареєстрований, занотований або задокументований для подальшого використання чи доведення (про факти, події, явища).
-
У техніці: такий, що надійно з’єднаний, закріплений, закріплений нерухомо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зафіксований, р. зафіксованого, д. зафіксованому, з. зафіксованого, о. зафіксованим, м. зафіксованім