Словник Української Мови
Буква
1. Ставати забарвленим, набувати якогось кольору внаслідок нанесення фарби, барвника тощо.
2. Перен. набувати якогось відтінку, забарвлення (про щось, що змінює колір під впливом певних умов, наприклад, небо на сході сонця).
3. Перен. набувати певного характеру, емоційного або ідеологічного відтінку.
Приклад 1:
І заговорив Гордій, простягаючи руки до попової хати через яр, виправдуючи тим ту світову правду, що всяке молоде лихо любить зафарбовуватися у найтемніші кольори нашого світу. Він говорив: — Варко, прийди, я самотній, я не чув цього літа ні зозулі, ні солов’я, і моє серце має кривду до когось великого, на якого немає ні суду, ні справи.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”