задзвонити

[zɑdzʋonɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Подати сигнал дзвоном або дзвінком; задзвеніти.

  2. (кому, до кого, у що) Зробити телефонний дзвінок, зв’язатися з кимось по телефону.

  3. (перен., розм.) Попередити, повідомити про щось, часто таємно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я задзвоню, ти задзвониш, він задзвонить, ми задзвонимо, ви задзвоните, вони задзвонять

Приклади з художньої літератури

  • Джмелі спросоння — буц! —
    лобами!
    Попадали, ревуть в траві.
    І задзвонили над джмелями
    Дзвінки-дзвіночки лісові.
    — Василь Симоненко

Більше записів