1. Почати дзвеніти, видати дзвінкий, дзвенячий звук (про металеві предмети, скло тощо).
2. Розпочати звучання, пролунати (про дзвінок, телефон, будильник тощо).
3. Перен. Різко, з дзвінкою металевістю прозвучати (про голос, сміх, слова).
Словник Української Мови
Буква
1. Почати дзвеніти, видати дзвінкий, дзвенячий звук (про металеві предмети, скло тощо).
2. Розпочати звучання, пролунати (про дзвінок, телефон, будильник тощо).
3. Перен. Різко, з дзвінкою металевістю прозвучати (про голос, сміх, слова).
Відсутні