1. (розм.) Почати джеркотіти, видавати різкі, скрипучі або тріскучі звуки, схожі на скрегіт або тріск.
2. (перен., розм.) Почати говорити швидко, невиразно або з серйозним, незадоволеним тоном; забурчати, заворчати.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Почати джеркотіти, видавати різкі, скрипучі або тріскучі звуки, схожі на скрегіт або тріск.
2. (перен., розм.) Почати говорити швидко, невиразно або з серйозним, незадоволеним тоном; забурчати, заворчати.
Відсутні