1. Те саме, що задвір’я — простір позаду будинку, господарських будівель або між ними, що зазвичай використовується для господарських потреб.
2. (переносно) Віддалена, глуха, захолуста місцевість або закуток.
задвірок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тікайте через задвіркові двері в сінях на задвірок, — говорила Тодозя, а в неї аж дух забивало. Вона в той час сподівалась брата й догадувалась, що то брат вертається додому, та ще й не сам.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |