задубник

[zɑdubnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (діал.) Місце, де дуби ростуть густо, діброва, дубовий гай.

  2. (діал.) Запаси дубових колод, деревини дуба, заготовленої для будівництва або виготовлення виробів.

  3. (спец., іст.) У давнину — особа, яка відповідала за заготовку, зберігання або обробку дуба (деревини) для господарських потреб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. задубник, р. задубнику, д. задубникові, з. задубник, о. задубником, м. задубникові, к. задубнику

Більше записів