Словник Української Мови
Буква
1. (про предмети, одяг) Зношений, потертий, брудний від тривалого використання; занедбаний, неохайний.
2. (перен., розм., про людину, явище) Незначний, другорядний, що не викликає поваги; занедбаний, закинутий.
3. (перен., розм., про місце) Віддалений, глухий, захолущний.
Приклад 1:
З а т е л е п а н и й — задрипаний, неохайний, нечепура («інші ґазди як ґазди; а він такий зателепаний, як колєра»). Затягтись — також: повіситись («Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові.
— Зеров Микола, “Камена”