задовбувати

1. Розмовне, часто вживається з часткою “до”: доводити когось до виснаження, роздратування або знесилення тривалими, набридливими діями, розмовами, проханнями тощо; замучувати, докучати.

2. Розмовне, експресивне: викликати сильне фізичне втомлення або нудьгу від монотонної, важкої роботи; замучувати, знемагати.

3. Грубе, вульгарне: вступати з кимось у статевий зв’язок.

Приклади вживання

Приклад 1:
А ченці собі любили мирянам у голову задовбувати, що нема в світі ворога над католика. Пали, рубай його, вивертай з коренем, то й будеш славен і хвален, як Морозенко.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: дієслово () |