Словник Української Мови
Буква
1. Задня частина чого-небудь, тильний бік предмета, тіла або транспортного засобу (наприклад, задок вантажівки, задок шафи).
2. Розмовне позначення людських сідниць.
3. У техніці — задня, часто знімна або рухома частина деякого механізму, пристрою (наприклад, задок гвинтівки).
Приклад 1:
Перехилившись через задок екіпажу й простягаючи до мене руки, Ґуля ще довго щось гукав навздогін. З нічної темряви доносилися крики, благання про порятунок людини, що гине, і запевнення в душевній мені відданості.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”