1. У фонетиці: такий, що утворюється задньою частиною язика, зведеною до заднього піднебіння або язичка (про приголосні звуки, наприклад, [г], [к], [х]).
2. У анатомії: розташований або належний до задньої частини язика.
задньоязичний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |