1. (діал.) Те саме, що заднє — задня частина чогось, тил, зад.
2. (діал.) У значенні прислівника: ззаду, позаду, у задній частині.
задньо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В задньо -верхніх відділах голови визначаеться скальпована рана та різка деформація контурів голови. Які кістки можуть бути пошкоджені?
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”
Частина мови: t.d. () |