Словник Української Мови
Буква
1. Який знаходиться ззаду, у задній частині чогось; протилежний до переднього.
2. Який відбувається, здійснюється ззаду або позаду чогось.
3. Який належить до кінцевої, завершальної частини чогось (наприклад, про час).
4. У складі анатомічних та біологічних термінів: що стосується задньої частини органу, тіла тощо (наприклад, задній мізок).
Приклад 1:
Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся. Тим часом на дзвіниці вдарили в усі дзвони.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Но, з другої сторони, бруклінський варі ант — це саме поетічне втілення ідеї Альохіна, яка посилає в задній проход консервативні уявлення про дибютну стратегію. Гамбіт Блекмара-Дімера I.d2-d4 d7-d5 2. е2-е4 d5xe4 3. f2-f3 На перший погляд, шо тут странного і удівітільного?
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 3:
Правда й те, що безпритульний велетенко вже назначив оком місце, де він сидітиме на задній ресорі лінійки, коли селянин черепаха приверне всю свою увагу своєму вірному коневі Володьці, бо безпритульний велетенко вирішив виїхати на курорт через Ростів чорноморським експресом. Правде й те, що сонце вже скрадалося підліссям, шукаючи в цьому ундервуді 1) 1) “Underwood”, товаришки машиністки, значить “підлісся”, да просвітить світ істини ваші кучеряві голови.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”