1. У спосіб, властивий задерикуватим людям; зухвало, зарозуміло, зверхньо.
2. (переносно) Про стиль поведінки, манеру говорити тощо: викликаючи, демонстративно, з викликом.
задерикувато
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Знайомий чайник так утішно, задерикувато держить догори синього полупленого носика! І здається, що вчорашнього вечора зовсім не було, що я вигадав його, що навіть соромитись нема чого, а коли й є, то це теж добре.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прислівник () |