Словник Української Мови
Буква
Процес створення, формулювання або постановки завдань, питань, вправ для навчання, контролю знань або виконання.
Сума завдань, питань або вправ, призначених для виконання, як правило, у навчальному процесі.
У математиці, техніці — визначення початкових умов, параметрів, вхідних даних або критеріїв для функціонування системи, алгоритму чи проведення розрахунків.
Приклад 1:
Великого поширення набув графічний спосіб задавання алгоритмів у ви- гляді схем алгоритмів (блок-схем). Схема алгоритму ( блок-схема) – графічне зображення його структури, в якому кожен етап процесу опрацювання даних подається у вигляді різних гео- метричних фігур (блоків).
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”
Приклад 2:
“; ; int main() Interval t1, t2; t1.setinterval (1, 30); t2.putinterval (); // Виведення інтервалів на екран cout << " = "; t1.showinterval (); cout << " = "; t2.showinterval (); cout << endl; return 0; У цій програмі клас Interval містить два поля – hour та minute – і три методи: setinterval(), передбачений для задавання значень полів об’єкта че- рез аргументи, які йому передаються; метод putinterval(), який забезпечує введення цих самих значень з клавіатури, і метод showinterval() для виведен- ня на екран проміжку часу в годинах та хвилинах. Отже, значення полів об’єкта класу Interval можуть задаватися двома способами.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”
Приклад 3:
Сучасні об’єктно-орієнтовані системи параметри- чного та твердотільного автоматизованого проектування ( САПР – CAD/CAM/CAE/PDM), які охоплюють усі етапи створення виробів, спі- льно з алгоритмами розв’язання конструкторських і технологічних за- дач дозволяють аналітичними методами виконати ув’язування форм і розмірів шляхом прямого програмування оброблювального обладнання з ЧПУ, а також цілком автоматизувати процес задавання, ув’язування та відтворення поверхонь. На сьогодні плази все більше перетворюються на засоби візуально- го контролю аналітичних рішень.
— Тютюнник Григорій, “Вир”