Властивість або якість людини, що схильна до задавакування; хвалькуватість, зарозумілість, задиркуватість.
задавакуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість людини, що схильна до задавакування; хвалькуватість, зарозумілість, задиркуватість.
Відсутні