Значення
-
Те, за що можна зачепитися, вхопитися; виступ, гачок, крюк тощо, призначені для цього.
-
Переносно: привід, причина для початку чого-небудь (найчастіше сварки, конфлікту, суперечки).
-
У техніці: пристрій або деталь для зчіпки, з’єднання вагонів, трактора з причепом тощо; зчіп.
-
У спорті (боротьбі): прийом, дія, коли борець зачіпає ногу суперника своєю ногою, щоб збити його з рівноваги або перекинути.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зачіп, р. зачепа, д. зачепові, з. зачіп, о. зачепом, м. зачепі, к. зачепе