зачіп

1. Те, за що можна зачепитися, вхопитися; виступ, гачок, крюк тощо, призначені для цього.

2. Переносно: привід, причина для початку чого-небудь (найчастіше сварки, конфлікту, суперечки).

3. У техніці: пристрій або деталь для зчіпки, з’єднання вагонів, трактора з причепом тощо; зчіп.

4. У спорті (боротьбі): прийом, дія, коли борець зачіпає ногу суперника своєю ногою, щоб збити його з рівноваги або перекинути.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |