зачарування

[zɑt͡ʃɑruʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “зачарувати”; накладення чарів, магічного впливу на когось або щось.

  2. Стан, спричинений такою дією; перебування під впливом чарів, магії.

  3. Переносно: стан захоплення, піднесення, очарування, викликаний чимось надзвичайно красивим, привабливим або вражаючим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зачарування, р. зачарування, д. зачаруванню, з. зачарування, о. зачаруванням, м. зачаруванні, к. зачарування

Більше записів