Зачахлість — стан повного занепаду, виснаження, втрати життєвих сил; крайня ступінь в’янення, загибелі.
зачахлість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Зачахлість — стан повного занепаду, виснаження, втрати життєвих сил; крайня ступінь в’янення, загибелі.
Відсутні