Приклад 1:
Цей «дослідник» так розповідав про свою гонитву за старожитностями: «Метою моїх пошуків було позбавити єгиптян їхніх папірусів; деякі з них я знаходив захованими на грудях мумій, під руками, між ногами вище колін, на ногах; сувої були закриті численними шарами тканини, якою пеленатися мумії… Вибившись із сил, я почав шукати місце, де б перепочити, і, знайшовши його, спробував присісти; але коли я зіперся на тіло якогось єгиптянина, воно розвалилося піді мною, немов коробка для капелюха; зрозуміло, я спробував зіпертися на щось, щоб підтримати себе, однак опора для рук виявилася такою ж ненадійною, тому я остаточно провалився і опинився серед мумій, що розламувалися, причому мене супроводжував тріск кісток, розриви ганчірок, ламання дерев’яних ящиків, які здійняли таку пилюку, що я мусив добру чверть години сидіти нерухомо, поки вона не осіла… [Прохід] увесь був забитий муміями, і я не міг ступити й кроку, щоб не тицьнутись лицем у якогось зітлілого єгиптянина… Я весь був засипаний кістками, ногами, руками й черепами, які скочувалися на мене згори. Так я просувався від однієї печери до іншої, і всі вони були вщерть заповнені муміями… Я не міг і кроку ступити, щоб так чи інакше не пошкодити якусь мумію».
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Я — втомлений, зморений, Греками зборений, Мором забитий, заморений злодієм, Пекла «отродієм», Вейсманом тим, на Подолі купованим, Мною шанованим, А Фукідідом найтяжче засмучений Насмерть замучений, Друже мій, шлю я вам з Civitas Regi’ї Скорбні елегії. 2 Коли брехливий Геродот Читав свій витвір геніальний, І славний еллінський народ Вітав його за труд похвальний, І всяк до нього слав привіт, І всяк про нього лиш балакав, То, кажуть, хлопчик Фукідід, Заслухавшись його, заплакав… А час ішов, і щез в віках, І Фукідід той виріс згодом, І сам списав в восьми книжках, Як ворог бивсь з його народом.
— Зеров Микола, “Камена”
